-
1 володіти
1) ( мати) to own, to possess, to haveволодіти правом юр. — to qualify
2) to control; to be in possession (of); to be master (of)володіти собою — to control (to possess, to govern) oneself
3) ( уміти користатися чимсь) to know; to wield, to be able to useволодіти зброєю (інструментом) — to handle, to wield weapon ( instrument)
володіти мовою — to know a language, to speak a language
-
2 володіння
ВОЛОДІННЯ - суспільно-особистісний спосіб взаємодії життєдіяльності суб'єкта із соціальною реальністю, який полягає у підпорядкуванні останньої або певних її фрагментів його волі, меті, у досягненні панування над ними для перетворення їх у надійний засіб самовизначення. У соціумі В. є формою вияву та способом існування влади. Володіти соціальними зв'язками, життєвою ситуацією, суспільним явищем, іншою людиною - означає вміти підкорити їх власній волі, зробити засобом власного самоутвердження, тримати їх у покорі, контролювати і управляти ними. Визнання людьми В., як факту життя, примушує їх дотримуватись вимог соціальної ієрархії, субординації та координації відповідних зв'язків та стосунків. Звідси випливає, що В., з одного боку, є засобом самоствердження суб'єкта в системі універсальної соціальної взаємодії суспільства, а з другого - формою вияву влади. Володіти у соціальному плані означає випереджати події власного життя, бачити тенденції його розвитку, знати й уміти опертися на них у реалізації життєвих планів і переконань. Соціальне В. являє собою особливий різновид зв'язку суб'єкта і предмета соціальної дії, котрий не завжди схоплюється юридичними нормами. Володіє той, хто йде першим, хто глибше, далі і швидше бачить предмет у тенденціях його розвитку, вміє надати цим тенденціям адекватної соціальної форми. Як і все у суспільстві, В. розподіляється нерівномірно, набуваючи певної ієрархічної структури залежно від місця даного суб'єкта в системі статусних стосунків громадян. Вищий статус передбачає більший масштаб В., а, отже, і більшу міру панування суб'єкта над обставинами. Наймогутнішим суб'єктом В. виступає держава, а в державі - бюрократія, як особлива корпорація професійних управлінців Н. ижче в ієрархії соціальної могутності стоять суб'єкти, які за масштабом В. менш значимі й могутні - це соціальні інститути, відомства, великі соціальні групи, класи, клани, організації та їх різноманітні об'єднання. Найнижчі щаблі ієрархії соціального В. займають суб'єкти, котрі володіють лише своїм тілом та елементарними життєвими обставинами.В. Коцюбинський -
3 possess
v1) володіти, матиto possess oneself — володіти собою, зберігати спокій
3) оволодівати, захоплювати (про почуття тощо)4) володіти (мовою), знати, уміти5) повідомляти, сповіщати* * *v1) володіти, мати; icт. брати; оволодівати3) оволодівати, опановувати, захоплювати (про почуття, настрій)5) icт. (of, with) повідомляти, сповіщати -
4 govern
v1) керувати, правити, управляти2) спрямовувати, регулювати3) справляти вплив4) визначати, обумовлювати6) юр. визначати смисл; бути визначальним фактором7) грам. керувати8) тех. регулювати9) піклуватися, доглядати* * *v1) правити, управляти2) керувати, направляти; регулювати; pass впливати3) визначати, обумовлювати5) юp. визначати зміст, бути визначальним ( чинником)6) гpaм. керувати ( відмінком)7) тex. регулювати; управляти8) icт. піклуватися, доглядати -
5 temper
1. n1) вдача, натура; характерto have a good (sweet) temper — мати добрий (лагідний) характер
2) запальний характер; дразливість, нестриманість3) стриманість, самовладанняto keep (to control) one's temper — володіти собою; стримуватися
to lose one's temper — втратити самовладання; скипіти
to regain (to recover) one's temper — заспокоїтися, опанувати себе
4) настрійto be in good (in bad) temper — бути у гарному (у поганому) настрої
5) гармонія; гармонійність; пропорційність6) компроміс, середня лінія7) температура8) хім. суміш, розчин9) мет. вміст вуглецю (у сталі)10) мет. загартування11) мет. ступінь твердості (пружності)2. v1) стримувати; угамовувати; пом'якшувати2) пом'якшуватися; стримуватися3) вдало поєднувати; змішувати у потрібних пропорціях; регулювати4) доводити до потрібного стану5) набувати потрібного стану6) змішувати фарби; робити суміш7) мет. відпускати, гартувати8) гартуватися9) викликати гарний настрій* * *I n1) вдача, характерbad /ill/ temper — важкий характер; дурна вдача; запальний характер; крута вдача; дратівливість, нестриманість
to be in a temper, to show /to display/ temper — бути роздратованим, злитися; гніватися
to get /to fly, to go/ into a temper — розлютити
to put smb in a temper — вивести когось із себе, розлютити когось
2) стриманість, самовладанняto keep /to control/ one's temper — володіти собою; стримуватися
to lose one's temper — вийти із себе, не стриматися
to regain /to recover/ one's temper — опанувати собе, взяти себе в руки; заспокоїтися
to be out of temper (with smb) — сердитися ( на когось)
to try sm. 's temper — дратувати кого-л, випробувати чиєсь терпіння
3) настрійto be in a good [bad] temper — бути в гарному [поганому]настрої
to be in no temper for smth — не мати настрою робити щось, бути не в настрої
4) ступінь твердості, пружності (якогось матеріалу, речовини)5) метал. процентний вміст вуглецю ( у сталі); загартування; відтиск6) xiм. склад7) icт. гармонія; гармонійність; пропорційність8) icт. компроміс, середня лінія9) icт. темпераментII1) v зменшувати, пом'якшувати; стримувати ( ентузіазм); стримуватися2) вдало сполучити, змішувати в потрібних пропорціях; регулювати; гармоніювати з чимосьto temper the water — регулювати температуру води; приходити в потрібний стан
4) змішувати фарби; робити суміш5) метал. відпускати, гартувати; гартуватися; загартовувати, давати загартування6) мyз. темперувати7) icт. приводити в гарний настрійto temper the wind to the shorn lamb — виявляти милосердя до знедолених, бідних
-
6 possess
v1) володіти, мати; icт. брати; оволодівати3) оволодівати, опановувати, захоплювати (про почуття, настрій)5) icт. (of, with) повідомляти, сповіщати -
7 панувати
-
8 panować
-
9 видержка
-
10 self-command
-
11 self-control
nсамовладання, стриманість; уміння володіти собою* * *nсамовладання, стриманість -
12 self-mastery
-
13 self-restraint
-
14 unstrung
1. adj1) розладнаний (про нерви)2) нервовий (про людину)2. past і p.p. від unstring* * *I [en'stren] a1) з ненатягнутою тятивою ( про лук); з ненатягнутими струнами ( про музичний інструмент)2) розхитаний ( про нерви); нервовий ( про людину)II [en`stren] past, р. р. від unstring -
15 govern
-
16 temper
I n1) вдача, характерbad /ill/ temper — важкий характер; дурна вдача; запальний характер; крута вдача; дратівливість, нестриманість
to be in a temper, to show /to display/ temper — бути роздратованим, злитися; гніватися
to get /to fly, to go/ into a temper — розлютити
to put smb in a temper — вивести когось із себе, розлютити когось
2) стриманість, самовладанняto keep /to control/ one's temper — володіти собою; стримуватися
to lose one's temper — вийти із себе, не стриматися
to regain /to recover/ one's temper — опанувати собе, взяти себе в руки; заспокоїтися
to be out of temper (with smb) — сердитися ( на когось)
to try sm. 's temper — дратувати кого-л, випробувати чиєсь терпіння
3) настрійto be in a good [bad] temper — бути в гарному [поганому]настрої
to be in no temper for smth — не мати настрою робити щось, бути не в настрої
4) ступінь твердості, пружності (якогось матеріалу, речовини)5) метал. процентний вміст вуглецю ( у сталі); загартування; відтиск6) xiм. склад7) icт. гармонія; гармонійність; пропорційність8) icт. компроміс, середня лінія9) icт. темпераментII1) v зменшувати, пом'якшувати; стримувати ( ентузіазм); стримуватися2) вдало сполучити, змішувати в потрібних пропорціях; регулювати; гармоніювати з чимосьto temper the water — регулювати температуру води; приходити в потрібний стан
4) змішувати фарби; робити суміш5) метал. відпускати, гартувати; гартуватися; загартовувати, давати загартування6) мyз. темперувати7) icт. приводити в гарний настрійto temper the wind to the shorn lamb — виявляти милосердя до знедолених, бідних
-
17 unstrung
I [en'stren] a1) з ненатягнутою тятивою ( про лук); з ненатягнутими струнами ( про музичний інструмент)2) розхитаний ( про нерви); нервовий ( про людину)II [en`stren] past, р. р. від unstring -
18 no man is free who cannot command himself
тільки той є вільним, хто вміє володіти собоюEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > no man is free who cannot command himself
-
19 govern
['gʌvən]v1) керува́ти, пра́вити, управля́тиto be governed by circumstances — керува́тися обста́винами
2) володі́ти ( собою)3) грам. керува́ти4) тех. регулюва́ти -
20 себилен-
не володіти собою, бути непритомним, безтямним, вижити з розуму, здитинитися СБФ; пор. сабийлен-.
См. также в других словарях:
видержка — и, ж. 1) Уміння володіти собою за будь яких обставин; витримка. 2) Дія і стан за знач. видержувати, видержати (у 7 знач.). 3) Час фотографування, протягом якого залишається відкритим об єктив фотоапарата … Український тлумачний словник
витриманий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до витримати 6), 7). 2) прикм. Який не має відхилень від основних принципів; послідовний. 3) прикм. Який уміє володіти собою, відзначається стриманістю … Український тлумачний словник
витримка — и, ж. 1) Уміння володіти собою за будь яких обставин. 2) Те саме, що витримування. Довгорічна витримка вина. 3) Час фотографування, протягом якого залишається відкритим об єктив фотоапарата … Український тлумачний словник
звалюватися — I ююся, юєшся, недок., звали/тися, звалю/ся, зва/лишся, док. 1) Втрачаючи опору, рівновагу, падати, перекидатися. || Падати, будучи вбитим, підстреленим тощо. || Падати, будучи зрубаним, зрізаним, скошеним. || тільки док. Лягати, падати від утоми … Український тлумачний словник
невитриманий — а, е. 1) Який не вміє володіти собою, не має достатньої витримки, самовладання; нестриманий. 2) Який відступає від прийнятих правил, норм і т. ін … Український тлумачний словник
нестриманий — а, е. 1) Якого не стримали, не затамували; якого важко або неможливо стримати; дуже сильний. 2) Який не вміє стримуватися, володіти собою … Український тлумачний словник
нестримний — а, е. 1) Нічим не стримуваний, який не знає меж у чому небудь; дуже сильний. 2) Який не вміє стримуватися, володіти собою. || Власт. такій людині … Український тлумачний словник
самовладання — я, с. Здатність володіти собою; витримка, холоднокровність … Український тлумачний словник
спокій — спо/кою, ч. 1) Відсутність руху і шуму; нерухомість, тиша. 2) Стан душевної рівноваги, відсутність хвилювань, сумнівів, клопотів і т. ін. •• Дай (да/йте) спокій вигук, що виражає вимогу перестати що небудь робити, говорити і т. ін. Да/ти спо/кій… … Український тлумачний словник
стриманий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до стримати. 2) у знач. прикм. Який уміє стримуватися, володіти собою, не виявляти своїх почуттів. || у чому, з ким. Помірний, скупий у вираженні, прояві чого небудь. 3) у знач. прикм. Який виявляється не повною… … Український тлумачний словник
урівноважений — (врівнова/жений), а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до урівноважити. || урівнова/жено (врівнова/жено), безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Який уміє володіти собою, відзначається витримкою; стриманий (про людину). || Який виражає витримку, спокій … Український тлумачний словник